УЧАСТЬ У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ ОНЛАЙН. ДОБРОЧЕСНІ СУДДІ. ДОВІРА НАСЕЛЕННЯ ДО СУДОВОЇ СИСТЕМИ. ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ, ПОДІБНІЙ «ДІЇ», ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ. ШВИДКЕ І ЕФЕКТИВНЕ ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ. ВСЕ ЦЕ СТАНЕ РЕАЛЬНИМ ПІСЛЯ ПОВНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ СУДОВОЇ РЕФОРМИ. І САМЕ У ЦЬОМУ НАМ ДОПОМАГАЄ ЄВРОПА.

Більшість населення виступає за негайні зміни у судовій системі: на цьому наполягають і західні партнери. До того ж, реформа судової гілки є необхідною умовою для отримання кредитів МВФ. Що ж потрібно для ефективного впровадження? І за який термін може якісно змінитися судова система?

Консультації із впровадження судової реформи проводять кілька років: західні партнери діляться досвідом подібних змін у Литві, Польщі, Болгарії. Нині широким колом українських та міжнародних стейкхолдерів вже розроблений проєкт Стратегії сталого розвитку судової системи на 2021−2025 роки.

«Стратегічний підхід є вкрай необхідним для того, щоб побачити повну картину заходів, які зроблять судову систему не лише незалежною, але й підзвітною», — зазначає керівник Проєкту ЄС «Право-Justice» Довідас Віткаускас.

Проєкт Стратегії сталого розвитку судової системи на 2021−2025 роки охоплює необхідні перетворення: від вирішення кадрових проблем до введення таких нових для українського суспільства інструментів як медіація та альтернативне вирішення спорів. Пропозиції щодо особливостей реалізації стратегії у сучасних умовах надали і представники Міжрегіональної робочої групи Регіональних рад з питань реформи правосуддя (РРРП).

Реалізація судової реформи нині – як ніколи на часі: адже запит суспільства на зміни у судовій системі – величезний, стверджує суддя окружного суду Дніпропетровської області, координатор Дніпропетровської РРРП Андрій Рищенко.

«Роками політики різного рівня розповідають про те, що попередня реформа була неправильною, а суди працюють не так, як потрібно, констатує Андрій Рищенко. — Постійні інформаційні атаки на суди та суддів міцно засіли у свідомості людей, і навіть одного разу таксист мені скаржився, що суди винні у черговому зростанні курсу долара».

Проте, зазначає суддя, люди потребують послідовності. А в Україні жодна судова реформа не була доведена до кінця. Та й досі владою не визначені критерії успішності перетворень.

Більше того — наполягають експерти — через «реформи заради реформ» становище суддівської системи ще ускладнилось: адже тепер у судах просто нема кому працювати. Внаслідок впровадження кваліфікаційного оцінювання більше чверті вакансій суддів вільні, і надалі їхня кількість зростатиме.

«Кадрові питання найболючіші і потребують невідкладних дій, — наполягає керівник апарату Південно-західного апеляційного господарського суду, член Одеської РРРП Ганна Павлевська. — Про недостатню кількість суддів почали говорити у 2018−2019 роках, коли значна кількість суддів звільнилася. У кінці 2019 року припинила свою діяльність Вища кваліфікаційна комісія суддів, у зв’язку з чим нові конкурси та добори суддів не проводились, кваліфікаційне оцінювання суддів не завершувалось. Внаслідок цього нині вакантними є більше 1900 посад суддів або понад 25%. До того ж, у 2021 році мають право на відставку близько 1600 суддів».

Також гострою є нестача і працівників апарату. Тут ключовим є питання низької зарплати. «Причина — недофінансування місцевих та апеляційних судів: до них минулого року надходила лише половина належних бюджетних коштів,» — каже Ганна Павлевська. А у 2021-му ситуація ще погіршилася.

При цьому тимчасового збільшення бюджетного фінансування для задоволення нагальних потреб недостатньо, зазначають експерти. Для забезпечення більш ефективного управління ресурсами необхідні системні реформи у цій сфері та стратегічне фінансове планування.

А особливо актуальною для громадян є також діджиталізація судових процедур, зазначають судді. «В країні є багато людей, які через відсутність належної інфраструктури, нормальних доріг та зручного транспорту взагалі позбавлені можливості потрапити до суду, — коментує суддя окружного суду Дніпропетровської області Андрій Рищенко. Наприклад особи з інвалідністю та літні люди. Інша категорія — це молоді люди, які не бажають відвідувати державні органи взагалі через необхідність чекати в чергах, витрачати час на дорогу. Молодим людям простіше користуватись послугами за допомогою цифрових сервісів, що може забезпечити «Електронний суд».

Така система вже існує, а ще розвинулась за 2020. Під час карантину засідання частіше проводились на цифрових платформах, а у окремих судах — наприклад, у Львівському окружному адміністративному суді – всі матеріали справ оцифровуються й кожен учасник справи має можливість, не виходячи з дому чи офісу, мати до них доступ, подавати свої документи, за умови реєстрації брати участь у безпосередньому вирішенні свого спору, розповідає суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Львівської РРРП Олександр Сасевич.

У майбутньому ж — підкреслюють судді – необхідно зосередитись на доступності «Електронного суду» для користувачів. Система потребує значних коштів на доопрацювання.

Забезпечення виконання судових рішень, на думку правників, є наступним обов’язковим кроком. Ситуація з цим зараз — просто катастрофічна. Переважна більшість постанов не виконується, а відомі посадові особи публічно заявляють про невиконання рішень суду. У цих умовах — впевнені експерти — про верховенство права не може йтися взагалі. Суддя Львівського окружного адміністративного суду Олександр Сасевич є прихильником введення механізму судового контролю.

«Я переконаний, що суд не повинен ставати пасивною стороною після ухвалення рішення, а мусить активним чином сприяти його виконанню, — зазначає Олександр Сасевич — А тому бачу доцільність широкого застосування судового контролю за виконанням рішень, для чого у першу чергу потрібна ініціатива органів судової влади».

Судова реформа врахує і зміни, які вже відбулися в країні. Наприклад, місцеві суди мають бути реоганізовані відповідно до нового адміністративного устрою.

Після завершення реформи частина дрібних справ розглядатимуться до суду прямо у територіальних громадах. Для цього введуть інститут мирових суддів. Додадуть також і інші інструменти вирішення спорів: зокрема, медіацію. Альтернативне вирішення спорів зменшить і фінансове навантаження на судову систему. Експерти бачать у таких кроках користь і для суддів, і для учасників спору, зазначає Олександр Сасевич.

«Примирення або вирішення спору шляхом медіації є надзвичайно ефективним, так як згладжує спірну ситуацію та дає її сторонам можливість погодити прийнятні для всіх варіанти її вирішення, — коментує Олександр Сасевич. — У своїй діяльності я завжди намагаюся з’ясувати суть проблеми і знайти можливість для примирення, надати сторонам погляд на їхню проблему з іншої перспективи, з метою її мирного вирішення. І якщо такий спосіб урешті отримає законодавче закріплення, то це значно розвантажить суди та надасть суспільству нові ефективні способи врегулювання спорів».

Пріоритетом судової реформи є підвищення довіри населення, наполягають експерти: адже згідно з останніми опитуваннями повністю незалежними українських суддів вважають лише 3,7% громадян.

Також важливими є підвищення доброчесності суддів та належна організація управління судової системою. Досягнути цих цілей можливо, якщо прозоро відновити Вищу кваліфікаційну комісію суддів та посилити контроль доброчесності суддів Вищою Радою Правосуддя, вважають судді. До речі, два законопроєкти, пов’язані з цими реформами, вже розглядають у парламенті.

Головне — підкреслюють судді та міжнародні експерти — бути послідовними у впровадженні перетворень. Чіткіше визначити положення Cтратегії та критерії впровадження змін. І не відмовлятись від стратегічного підходу.

Автор — журналіст Оксана Вітер для Проєкту ЄС «Право-Justice»