ПРИСКОРИТИ РОЗВ’ЯЗАННЯ БІЗНЕС-СПОРІВ ТА ЗАПОБІГТИ ДОВГОТРИВАЛИМ СУДОВИМ ПРОЦЕСАМ. ЗБІЛЬШИТИ ШАНСИ ПРАЦІВНИКІВ ТА ПАРТНЕРІВ НА ОТРИМАННЯ БОРГІВ ПІДПРИЄМСТВ-БАНКРУТІВ. УНИКНУТИ ВИСНАЖЛИВИХ РОЗЛУЧЕНЬ ТА СВАРОК ЗА СПАДОК. І НАРЕШТІ – ПОВЕРНУТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТУ ДО САМИХ ГРОМАДЯН. ВСЕ ЦЕ ДОПОМОЖЕ ЗДІЙСНИТИ ДОСУДОВЕ ПРИМИРЕННЯ СТОРІН ЧИ МЕДІАЦІЯ. В РАМКАХ СУДОВОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ ПЛАНУЄТЬСЯ ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ТА ШИРОКЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЦЬОГО ІНСТРУМЕНТУ ВИРІШЕННЯ СПОРІВ. ЕКСПЕРТИ ЗАЯВЛЯЮТЬ — МЕДІАЦІЯ ЗЕКОНОМИТЬ ГРОМАДЯНАМ ЧАС ТА ГРОШІ, ЗМЕНШИТЬ РІВЕНЬ СТРЕСУ ВІД КОНФЛІКТІВ ТА НАБЛИЗИТЬ УКРАЇНСЬКУ СУДОВУ СИСТЕМУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ.

Інститут медіації існує в Україні вже 26 років. У державі працюють тисячі досвідчених медіаторів. Втім, знають про таку альтернативну можливість вирішити спори лише у вузьких професійних колах. Між тим у Європі ефективність застосування досудового примирення — величезна: розповідає керівник Проєкту ЄС «Право-Justice» Довідас Віткаускас.

«У країнах Північної Європи, наприклад, левова частка спорів вирішується за допомогою медіації чи подібних на неї методів альтернативного вирішення спорів, — розповідає Довідас Віткаускас. — У Фінляндії, зокрема, у цивільному процесі тільки 2,5% справ, з тих, що потрапляють до суду, завершуються повноцінним судовим процесом та судовим рішенням. Понад 90% вирішуються альтернативними шляхами, де медіація — не єдиний, але ключовий метод».

Медіація гарантує результат, — зауважує керівник Проєкту ЄС «Право-Justice». Адже сенс медіації, це не дізнатися, хто правий, а отримати вирішення проблеми, на яке згодні обидві сторони.

«По-перше, за допомогою медіації спори вирішуються добровільно, — наголошує Довідас Віткаускас. — Сторони самі обирають, що вони хочуть йти цим шляхом. Це конфіденційний підхід, він поважає різну правову проблематику спорів, яка часто важлива для забезпечення фінансових інтересів сторін. Це зменшена ціна, розгляд конф­лікту за допомогою процедури медіації є дешевшим, ніж судовий розгляд спору, і врешті-решт, це вирішення спору».

В Україні розроблений і ухвалений у першому читанні проєкт закону про медіацію. Він покликаний дати новий поштовх розвитку цьому альтернативному інструменту, підкреслює Довідас Віткаускас.

Законопроєкт є рамковим, зауважує заступник міністра юстиції України Олександр Банчук. Він визначає, хто має бути медіатором, у яких випадках повинен застосовуватись цей інструмент, принципи застосування медіації, права сторін. Закон стимулюватиме громадян до користування досудовим примиренням: адже, якщо сторони дійдуть згоди за допомогою медіації, відповідній стороні повертають 60% судового збору, розповідає заступник міністра.

«Важливою новацією є повернення частини судового збору особі, яка сплатила судовий збір раніше, — розповідає Олександр Банчук. — Це певний стимул для осіб йти на перемовини навіть, коли вже є судове провадження. Загалом закон передбачає впровадження децентралізованої моделі медіації, яка не передбачає надлишкового регулювання цієї галузі, що також стимулюватиме її розвиток».

За допомогою медіації вирішувати бізнесові спори і дешевше, і набагато швидше, підкреслюють експерти. Адже судовий процес часто займає місяці, а то й роки. До того ж, навіть якщо сторона і виграє справу, наступною проблемою стає виконання судового рішення. У випадку ж застосування медіації повернення, наприклад, боргів чи відшкодування витрат точно відбудеться, і в обумовлені терміни.

«Часто люди отримують рішення суду, але їхні потреби залишаються незадоволеними, розповідає координатор Дніпропетровської Регіональної ради з питань реформи правосуддя (РРРП), суддя Окружного адміністративного суду Дніпропетровської області Андрій Рищенко. — Медіація — це компроміс, тому замість судового розгляду та нерідко неефективної процедури виконання рішення суду, сторони завдяки медіації зможуть отримати спільне вирішення своєї проблеми. Питання врятувати підприємство чи закрити за борги внаслідок пандемії скоро буде стояти перед державою. І шляхом порятунку може стати пошук компромісу за допомогою медіації: відтермінувати погашення заборгованості, укласти договір реструктуризації».

Медіація не панацея, але дана процедура може застосовуватись у більшості спорів: від розірвання шлюбу та поділу майна подружжя до спорів між бізнесом та державою. Політична відповідальність органів місцевого самоврядування за прийняті рішення перед виборцями спонукає шукати нові шляхи діалогу зі суспільством, зауважує Андрій Рищенко. Таким інструментом може стати медіація. Врахувати побажання мешканців району в якому проводиться забудова, організація благоустрою прибудинкової території, надання соціального житла — це лише невеликий перелік питань, в яких медіація може конфлікт перетворити на співпрацю.

Застосування медіації є доцільним і у кримінальних справах, коментують експерти. Особливо коли злочин є нетяжким та вчинив його неповнолітній.

Ефективною медіація є також у справах, де присутня емоційна складова, розповідають фахівці. Це — всі сімейні конфлікти, трудові, медичні, спадкові та інші спори. По-перше, медіація надає можливість сторонам зняти емоційне навантаження від конфлікту, проговорити всі аспекти його виникнення, у тому числі всі образи та складні і незручні питання, підкреслює віце-президент Української академії медіації, адвокат, медіатор, член Одеської Регіональної ради з питань реформи правосуддя Світлана Сергєєва. По-друге, можливість зберегти конфіденційність під час процедури дозволить сторонам уникнути публічного розголосу особистих питань або забезпечити збереження комерційної таємниці.

«Важливою перевагою процедури медіації, як способу вирішення конфліктів є можливість зберегти сторонам, ділові (партнерські), дружні, родинні, особисті відносини. Треба дивитись правді в очі, — акцентує Світлана Сергєєва, — звернення до суду тільки загострює конфлікт. Там, де є переможець і сторона, яка програла, про збереження відносин неможливо говорити. Сьогодні не тільки громадяни, але й бізнес недостатньо обізнані про процедуру медіації, а тому не використовують потенціал цієї примирної процедури. Проте, впевнена, що це питання часу».

Закону про медіацію та популяризації інструменту очікують судді, розповідає координатор Дніпропетровської РРРП, суддя Окружного адміністративного суду Дніпропетровської області Андрій Рищенко. Адже зараз навантаження суддів перевищує нормативне на 40−120%. Застосування медіації зменшить кількість справ та дозволить вкладатися у належні терміни розгляду.

«Зараз суди просто завалені справами, — констатує Андрій Рищенко. — Багато суддів звільнились або без повноважень, тож на розгляді у кожного замість нормативних 600 понад 1000 справ на рік. В судах десятки тисяч справ за позовами пенсіонерів та „чорнобильців“, по яких уже є рішення Верховного Суду у зразкових справах. І це є свідчення невиконання державою своїх зобов’язань перед людьми. У таких справах і повинна проводитись медіація, щоб повернути довіру до відповідних інституцій. Крім того, є досить прості справи, які не потребували б судового втручання, якби сторони почули один одного. Це, наприклад, справи про отримання публічної інформації. Взагалі якщо за допомогою медіації вирішилося б хоча б 10% справ — це вже було б суттєвим розвантаженням для судів та сприятиме пришвидшенню розгляду».

«Розвантаження судів сприятиме більш справедливому вирішенню спорів, — додає керівник Проєкту ЄС „Право-Justice“ Довідас Віткаускас. — Нині через перевантаженість суддів більшість справ „шиється, як спідниця, в одному розмірі“. Це неприпустимо. З вивільненням часу, судді зможуть більше уваги приділяти кожній справі».

Для поширення застосування медіації потрібен не лише закон, зауважує директор Львівського центру медіації, член Львівської Регіональної ради з питань реформи правосуддя Анна Лиско. Необхідна широка інформаційна кампанія з популяризації цього інструменту вирішення спорів. У судах мають бути вивішені оголошення з інформацією про медіацію. Новий інструмент можуть пропонувати в органах державного самоврядування, соціальних службах, центрах безоплатної правової допомоги, судах.

«Дуже важливо, щоб в органах державної влади розуміли, що таке медіація і могли людям її пропонувати, — коментує Анна Лиско. — Наприклад, ми співпрацюємо з Львівськими соціальними службами, безоплатно надаємо їм послуги з медіації, тож відповідно їх представники знають, що вони можуть скеровувати людей на медіацію до нас. Якби це робили в усіх населених пунктах, медіація була би популярнішою. Також, якщо б у прокуратурі чи поліції знали, що таке медіація, вони б могли на попередньому етапі також пропонувати людям цей інструмент».

Відповідно до проєкту закону «Про медіацію» медіатором може бути будь-яка особа, яка має вищу освіту та пройшла базову підготовку у сфері медіації. Це — відкрита професія, зазначають експерти. Та лідерами донесення цінності медіації до суспільства мають стати саме юристи. Вони найбільше контактують з людьми з питань вирішення спорів та можуть донести до них цінність і необхідність введення нового альтернативного інструменту вирішення спору, говорить керівник Проєкту ЄС «Право-Justice» Довідас Віткаускас.

Популяризація медіації, як способу вирішення конфліктів, позитивно вплине на суспільство, зазначають фахівці. Медіація є прозорим способом прийняття рішень, який сприятиме виведенню бізнесу з тіні, тож збільшить привабливість України для інвесторів. А найголовніше — новий інструмент змінить саму філософію взаємодії між людьми. Якщо раніше сторони у суді поділялись на переможеного і переможця, тепер стане можливою стратегія взаємного виграшу — win-win.

Автор — журналіст Оксана Вітер для Проєкту ЄС «Право-Justice»