19 ЛИСТОПАДА ВІДБУВСЯ КРУГЛИЙ СТІЛ: «РИНОК ЗЕМЛІ: СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ», ОРГАНІЗОВАНИЙ ЛЬВІВСЬКОЮ РЕГІОНАЛЬНОЮ РАДОЮ З ПИТАНЬ РЕФОРМИ ПРАВОСУДДЯ (РРРП), ПРОЄКТОМ ЄС «ПРАВО-JUSTICE» СПІЛЬНО З ЗАХІДНИМ АПЕЛЯЦІЙНИМ ГОСПОДАРСЬКИМ СУДОМ.

Участь у дискусії взяли: експерти Проєкту ЄС «Право-Justice», судді Верховного Суду, судді Західного апеляційного господарського суду, Господарського суду Львівської області, представники Нотаріальної палати України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та члени Львівської РРРП.

«Львівська Регіональна рада з питань реформи правосуддя створена Проєктом ЄС «Право-Justice» три роки тому для донесення інформації про правові проблеми регіону до центральних органів влади. І сьогодні нам вдалося об’єднати різноманітних фахівців, щоб обговорити, яке майбутнє чекає на відкритий ринок землі, і виокремити проблеми, які ми можемо вирішити вже сьогодні», — зазначила модератор заходу Марта Мочульська, координатор Львівської РРРП.

Під час першої сесії учасники заходу обговорювали судову практику розгляду земельних спорів. Модерував сесію Желік Максим, заступник голови Західного апеляційного господарського суду.

Юрій Чумак, суддя Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду, навів правові позиції Верховного Суду щодо укладення договорів оренди землі, переходу права оренди, внесення змін до договорів оренди і їхнього розірвання.

«Ми як суд маємо направити судову практику і визначити такий спосіб захисту, який призведе до ефективного відновлення права. Тому такі круглі столи з практиками є дуже корисними», — підкреслив Юрій Чумак.

Віталій Уркевич, суддя Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду, розповів про позиції Великої Палати Верховного Суду щодо судової юрисдикційності земельних спорів, що визначається за такими критеріями:

• суб’єктний склад правовідносин;
• предмет спору;
• характер спірних матеріальних правовідносин;
• вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

«Один спір має вирішуватися судами лише один раз. Щоби не було ситуацій, що позивач спочатку звернувся до адміністративного суду — скасувати наказ Держгеокадастру, а потім — до господарського й цивільного судів», — підкреслив Віталій Уркевич.

Світлана Бойко, суддя Західного апеляційного господарського суду, на прикладі реальних справ розповіла про проблемні питання, що виникають у сфері застосування земельного законодавства.

Друга сесіякруглого столу була присвячена особливостям і перспективам державної реєстрації прав на землю. Модерувала сесію Роксолана Костур, адвокат, партнер Адвокатського об’єднання «Матвіїв і партнери», член Львівської РРРП.

Тарас Грень, начальник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, окреслив проблемні питання щодо набуття та державної реєстрації прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, зокрема:

• наявність помилок у Держгеокадастрі, як-от відсутність земельних ділянок, хибні площа і цільове призначення;
• відсутність у Державному реєстрі речових прав реєстрацій права власності на землю до 31.12.2012;
• факти подвійної реєстрації прав оренди через неналежне проведення пошуків державними реєстраторами або відсутність даних у реєстрах;
• проблеми взаємодії реєстрів, які адмініструються різними структурами, тощо.

Юрій Пилипенко, голова відділення Нотаріальної палати України у Львівській області, розповів про практичні аспекти державної реєстрації прав на земельні ділянки з боку нотаріальної спільноти: «Сьогодні будь-яка реєстрація прав на земельну ділянку здійснюється шляхом безпосередньої взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав. Якщо при державній реєстрації у Держземкадастрі відсутні відомості про зареєстровану земельну ділянку, то державний реєстратор навіть не може прийняти заяву на державну реєстрацію прав. Якщо відомості неповні або неточні, то державний реєстратор має зупинити розгляд заяви й надіслати запит до державного кадастрового реєстратора щодо оновлення відомостей, внесення правдивих відомостей чи уточнення певних даних».

Своєю чергою, Роман Савчук, національний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice», зупинився на завданнях, які забезпечать контроль за концентрацією сільськогосподарських земель:

• глибша інтеграція всіх державних реєстрів — для спрощення й автоматизації перевірок;
• надання доступу до державних електронних реєстрів не лише державним реєстраторам і нотаріусам, але й судам.

«Один із перспективних напрямів подальшої роботи Проєкту — ініціювати та здійснювати заходи щодо покращення й інтеграції роботи державних електронних реєстрів на одній платформі», — сказав Роман Савчук.

З огляду на велику кількість невирішених питань щодо ринку землі, Проєкт ЄС «Право-Justice» планує продовжити дискусію в інших регіонах України.

Довідка:

Регіональні ради з питань реформи правосуддя (РРРП) створені за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» і функціонують у Чернівецькій, Дніпропетровській, Харківській, Львівській, Одеській областях та Донбасі. На сьогодні члени Рад узяли активну участь у підготовці законопроєкту про медіацію, змін до Кодексу з питань банкрутства, пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань виконавчого провадження, впровадження електронного суду та обговорення концепції перехідного правосуддя.

РРРП діють як постійні робочі групи, що сприяють втіленню реформ відповідно до принципу «знизу-вгору»: через донесення специфічних для регіону викликів і їхніх потенційних вирішень до рівня центральних органів влади.