25 ТРАВНЯ ВІДБУЛОСЯ ОБГОВОРЕННЯ НА ТЕМУ «ЕТИЧНІ ПРАВИЛА ПРАВНИКІВ» ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ РЕГІОНАЛЬНИХ РАД З ПИТАНЬ РЕФОРМИ ПРАВОСУДДЯ (РРРП). У ФОРМІ ПАНЕЛЬНИХ ДИСКУСІЙ СУДДІ, АДВОКАТИ, ПРОКУРОРИ, ПРИВАТНІ ВИКОНАВЦІ, АРБІТРАЖНІ КЕРУЮЧІ, НОТАРІУСИ І НАУКОВЦІ МАЛИ ЗМОГУ ОБГОВОРИТИ ЕТИЧНІ НОРМИ КОЖНОЇ ПРОФЕСІЇ.
Модерували захід Роман Чумак, координатор Харківської РРРП, адвокат, керуючий партнер юридичної компанії «Ares», та Аліна Сергєєва, експертка Проєкту ЄС «Право Justice».
«Усі ви комунікуєте одне з одним у межах професійної діяльності. І наша мета – посилити цю взаємодію, зробити її ефективнішою і професійнішою», – наголосила у вступному слові Оксана Цимбрівська, головна національна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice».
Відповідаючи на запитання, чи етично коментувати рішення суду, Галина Діброва, суддя Південно-Західного Апеляційного Господарського суду, членкиня РСУ, висловила думку, що цим мають займатися прес-секретарі суду: «Щоб коментувати судове рішення, відповідати на запитання, давати оцінку, необхідна незалежність і безсторонність».
Вікторія Чебан, суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці, членкиня РСУ, розповіла про проєкт змін до Кодексу суддівської етики. Зокрема, пропонується заборонити судді коментувати в медіа й інтернеті справи, що розглядалися або розглядаються цим судом, або належать до підсудності цього суду. Водночас ці правила не поширюватимуться на публічні заяви голів суду та суддів-спікерів у зв’язку з виконанням обов’язків, під час роз’яснення судових процедур, наукових виступів, інших заходів у межах освітньої діяльності або тлумачення чинного законодавства чи пропозицій його змін в майбутньому.
«Налагодження комунікаційних заходів необхідне для зростання довіри до судової влади», – підкреслила Вікторія Чебан.
За думкою Олени Фонової, судді-спікерки Господарського суду Луганської області, координаторки Донбаської РРРП, розповіді про показові судові справи цікаві аудиторії соціальних мереж, сприймаються схвально і підвищують довіру до судової влади як місця, де можна знайти справедливість і відновити порушені права.
«Разом з тим треба розуміти, що межа висловлювань судді знаходиться там, де починається шкода авторитету судової влади», – підкреслила Олена Фонова.
«Суду важливо комунікувати з суспільством, бо громадськість повинна знати про мотиви прийняття того чи іншого рішення. Якщо такої комунікації не буде, то завжди такі судові рішення буде коментувати громадськість», – зазначив Роман Чумак.
Людмила Волкова, адвокат, радник юридичної фірми AVELLUM, звернула увагу на нерівномірне ставлення до різних правничих професій щодо оприлюднення інформації про притягнення до дисциплінарної відповідальності за недотримання норм етики: «Оскільки ми кажемо про єдині етичні стандарти, ми маємо казати і про єдині підходи до відкритості дисциплінарних процедур».
Сергій Донков, арбітражний керуючий, національний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice», наголосив, що професійна етика арбітражних керуючих розвивається повільно через законодавчу обмеженість професійного саморегулювання арбітражних керуючих: «Спільноті арбітражних керуючих при створенні саморегулівної організації не передано функцій та повноважень саморегулювання своєї професії, як повний контроль за діяльністю арбітражних керуючих, контроль за підвищенням кваліфікації, процедури кваліфікаційних екзаменів».
Крім цього, учасники дискусії погодилися з тим, що необхідно уникати відносин поза роботою між учасниками судових справ, що знаходяться у впровадженні, оскільки це може викликати підозру щодо наявності упередженого ставлення.
«Поведінка судді навіть у позаробочий час повинна бути такою, щоб у пересічного громадянина не було жодних сумнівів щодо неупередженості судді під час судового процесу», – сказала Олена Фонова.
Марта Мочульська, к. ю. н., заступник декана юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, координаторка Львівської РРРП, наголосила на важливості закладати основи правничої етики під час навчання в університеті: «Ефективність застосування етичних правил у юридичній практиці залежить від розуміння важливості дотримання етики, знання самої суті етичних правил і практики їх застосування. Тому дуже важливо формувати це розуміння в молодого правника, починаючи зі студентської лави».
За словами Валерія Притуляка, приватного виконавця, координатора Одеської РРРП, члена комітету з етики АПВУ, до розробки нової редакції Кодексу етики приватних виконавців долучилися національні й міжнародні експерти Проєкту ЄС «Право Justice», що дозволило наблизити документ до європейської практики. Зокрема, передбачено правило територіальності, яке забороняє прийняття виконавчих документів поза території поширення повноважень, вимоги щодо поширення інформації про професійну діяльність, а також вручення примірника Кодексу кожному виконавцю.
«Ми можемо безкінечно казати про норми професійної етики. Але допоки ми не передамо цей документ виконавцю, ми не можемо вимагати його виконання», – сказав Валерій Притуляк.
За результатами дискусії всі учасники дійшли висновку, що мають бути розроблені єдині стандарти етичної поведінки для всіх правничих професій.
Довідка:
Регіональні ради з питань реформи правосуддя (РРРП) створені за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» і функціонують у Чернівецькій, Дніпропетровській, Харківській, Львівській, Одеській областях та Донбасі. На сьогодні члени Рад взяли активну участь у підготовці законопроєкту про медіацію, змін до Кодексу з питань банкрутства, пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань виконавчого провадження, впровадження електронного суду та обговорення концепції перехідного правосуддя.
РРРП діють як постійно діючі робочі групи, що сприяють втіленню реформ відповідно до принципу «знизу-вгору»: через донесення специфічних для регіону викликів і їхніх потенційних вирішень до рівня центральних органів влади.
