10 ЧЕРВНЯ ВІДБУЛОСЯ ОБГОВОРЕННЯ «ЯК УДОСКОНАЛЕННЯ НАКАЗНОГО ТА СПРОЩЕНОГО СУДОВИХ ПРОВАДЖЕНЬ ЗА ЦПК ТА ГПК ВПЛИНЕ НА ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР ТА ВІДНОСИНИ МІЖ КРЕДИТОРОМ ТА БОРЖНИКОМ?». НАЦІОНАЛЬНІ Й МІЖНАРОДНІ ЕКСПЕРТИ ПРОЄКТУ ЄС «ПРАВО-JUSTICE», СУДДІ, ПРЕДСТАВНИКИ РЕГІОНАЛЬНИХ РАД З ПИТАНЬ РЕФОРМИ ПРАВОСУДДЯ (РРРП), БАНКІВ ТА ІНШІ УЧАСНИКИ ОБГОВОРИЛИ, ЯКИМ ЧИНОМ УДОСКОНАЛЕННЯ СУДОВИХ ПРОВАДЖЕНЬ ВПЛИВАЄ НА ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР ТА ВІДНОСИНИ МІЖ КРЕДИТОРОМ ТА БОРЖНИКОМ.

Відкриваючи захід, головна національна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська нагадала, що цим обговоренням Проєкт продовжує розпочату в травні цього року дискусію щодо спрощення цивільного і господарського судочинства в Україні: «Цього разу ми хочемо змістити фокус дискусії і поспілкуватися щодо потреби спрощення судових проваджень не лише з точки зору права, судової практики, але й економіки. А саме – як це впливає на фінансовий сектор, бізнес і економіку країни загалом».

Керівник Проєкту ЄС «Право-Justice» Довідас Віткаускас підкреслив важливість моніторингу застосування законодавства, що здійснюється Міністерством юстиції України і дозволяє шляхом системного вивчення думок правової спільноти встановити, що потрібно змінити для того, щоб процесуальне регулювання в Україні було ефективнішим і гарантувало доступ до правосуддя в розумний строк.

«Ми сподіваємося, що в результаті спільної з Мін’юстом роботи буде підготовлена нова нормативна база, яка зробить процесуальне регулювання простішим, зрозумілішим, без зайвих формальних прав, але з реальними правами для сторін, які потрібні, залежать від контексту справи, обставин і поведінки сторін», – сказав Довідас Віткаускас.

Семен Кравцов, національний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice», презентував проєкт Звіту щодо особливостей розгляду «малозначних справ» у цивільному і господарському судочинстві у судах першої та апеляційної інстанцій в Україні, що підготовлений під керівництвом міжнародного експерта Проєкту Берта Маана.

Руслан Тарасенко, керівник Департаменту з супроводу судового та виконавчого провадження ПриватБанку, зауважив на ключових для бізнесу факторах при стягненні заборгованості з боржників: часі стягнення заборгованості та її вартості, яка часом сягає 30-40 копійок з однієї гривні.

«Бізнес як ніхто хотів би спростити цей процес щодо вартості і часових рамок. […] Якщо буде наказне провадження і менший судовий збір, банки зможуть краще відстоювати свої права, стануть прибутковими, а їхні послуги – вигідними для населення. Крім того, це підвищить платіжну дисципліну серед населення», – вважає Руслан Тарасенко.

Сергій Бойко, начальник відділу правової та судової роботи з проблемними активами Юридичного департаменту Національного банку України, звернув увагу, що передбачені у проєкті Звіту рекомендації повністю відповідають Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року: «Серед її цілей є встановлення альтернативних способів врегулювання спорів, поліпшення судових процедур і виконання судових рішень. […] Ми абсолютно розподіляємо наведені у Звіті пропозиції і готові допомагати у їх реалізації». Він також додав, що через пандемію реалізація зазначених заходів Стратегії перенесена до кінця 2022 року.

Потапенко Андрій, суддя-спікер Ржищевського міського суду Київської області, член Ради суддів України, також прокоментував зазначені в проєкті Звіту пропозиції щодо застосування судового наказу у дрібних спорах: «Підтримую, що потрібно розвивати наказне провадження і, можливо, почати з того, щоб в обов’язковій формі певну категорію дрібних спорів передавати на наказне. А потім, якщо суд встановив наявність спору, наказ скасовується і автоматично ця справа переходить в статус спору про право. Тобто не потрібно двічі звертатися до суду».

Зі свого боку, Юрій Чумак, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, запропонував процесуальні зміни у касаційному провадженні, зокрема, зменшити кількість справ, які мають розглядатися у судових засіданнях, адже касаційна інстанція не досліджує докази: «Фактично в більшості випадків це зводиться до того, що сторони просто повторюють написане в касаційній скарзі. Враховуючи кількість справ, навантаження, це великі витрати часу».

Крім того, Юрій Чумак запропонував:

• передбачити можливість оскарження в касаційній інстанції справ до 500 прожиткових мінімумів;
• усунути законодавчу невизначеність щодо повторного касаційного оскарження після закриття касаційного провадження;
• позбавитися від інституту самопредставництва у судах;
• запровадити типову форму касаційної скарги;
• продовжувати удосконалювати розвиток електронного судочинства.

Міжнародний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice» Берт Маан продемонстрував використання судового наказу при розгляді дрібних спорів на прикладі європейських країн: «Дрібні спори не означають неважливі спори. Коли вони акумулюються, то можуть мати значний фінансовий вплив. Тому існування інструменту судового наказу, який може бути ініційований кредитором і оскаржений боржником, є ефективним механізмом для вирішення існуючої проблеми заборгованості».

Відповідаючи на запитання, яким чином можна зробити ефективнішим спрощене судове провадження, Андрій Бутирський, суддя Господарського суду Чернівецької області та представник Чернівецької РРРП, згадав ситуації, коли аналогічні справи від одного позивача в різних судах розглядаються у спрощеному і загальному позовному провадженнях: «Спрощене провадження підлягає уніфікації і чіткому визначенню, в яких випадках і як має слухатися справа».

Також суддя звернув увагу на відсутність суттєвої різниці між спрощеним і загальним провадженнями: «Щоб зробити спрощене позовне провадження більш привабливим, треба зменшити судовий збір, приділяти менше часу розгляду цієї справи і проводити розгляд без виклику сторін. Тоді це буде дійсно спрощене позовне провадження, і люди зможуть у найкоротший термін без зайвих витрат отримати рішення, щоб захистити свої права».

У свою чергу, Євген Ріяко, адвокат, керуючий партнер «RIYAKO&PARTNERS» і представник Харківської РРРП, запропонував збільшити суму для стягнення кредиторської заборгованості за наказним провадженням: «Якщо відсутній спір про право, немає різниці: ми стягуємо 200 тисяч за наказом чи мільйон. Чому б не дозволити користуватися лише правом на скасування цього наказу?»

На завершення головна національна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська повідомила, що після фіналізації презентованого проєкту Звіту Проєкт розповсюдить його серед стейкхолдерів і допомагатиме розробити законодавчі зміни задля спрощення судового провадження у малозначних справах.

Довідка:

Регіональні ради з питань реформи правосуддя (РРРП) створені за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» і функціонують у Чернівецькій, Дніпропетровській, Харківській, Львівській, Одеській областях та Донбасі. На сьогодні члени Рад взяли активну участь у підготовці законопроєкту про медіацію, змін до Кодексу з питань банкрутства, пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань виконавчого провадження, впровадження електронного суду та обговорення концепції перехідного правосуддя.

РРРП діють як постійно діючі робочі групи, що сприяють втіленню реформ відповідно до принципу «знизу-вгору»: через донесення специфічних для регіону викликів і їхніх потенційних вирішень до рівня центральних органів влади.