24 ТРАВНЯ ВІДБУЛОСЯ ЕКСПЕРТНЕ ОБГОВОРЕННЯ «УДОСКОНАЛЕННЯ НАКАЗНОГО ТА СПРОЩЕНОГО СУДОВИХ ПРОВАДЖЕНЬ ЗА ЦПК ТА ГПК: ЧИ МОЖЛИВО СПРОСТИТИ ВЖЕ СПРОЩЕНЕ?». НАЦІОНАЛЬНІ Й МІЖНАРОДНІ ЕКСПЕРТИ ПРОЄКТУ ЄС «ПРАВО-JUSTICE», СУДДІ, ПРЕДСТАВНИКИ ЄБРР, МІН’ЮСТУ, ВЕРХОВНОЇ РАДИ, РЕГІОНАЛЬНИХ РАД З ПИТАНЬ РЕФОРМИ ПРАВОСУДДЯ (РРРП) ТА ІНШІ УЧАСНИКИ ОБГОВОРИЛИ, ЯК ПІДВИЩИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ЦИВІЛЬНОГО І ГОСПОДАРСЬКОГО СУДОЧИНСТВА.
«Одна з головних наших цілей – допомогти зробити правосуддя більш ефективним. Грунтуючись на європейській практиці, ми покладаємо великі надії на повноцінне впровадження інституту судового наказу, а також розумне обмеження обсягу роботи апеляційних судів. Крім того, важливо надати суддям більше важелів для управління процесом і перенести певні повноваження на персонал судів», – наголосив керівник Проєкту ЄС «Право-Justice» Довідас Віткаускас.
За словами Андрія Костіна, народного депутата України, голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, щороку в Україні розглядається близько 4 млн судових справ, тому спрощення розгляду нескладних справ є вкрай важливим.
«Як профільний комітет ми завжди відкриті для нових ідей, які можуть покращити і вдосконалити питання судового процесу», – наголосив Андрій Костін.
Олександр Банчук, заступник Міністра юстиції України, висловив сподівання, що удосконалення наказного та спрощеного судових проваджень допоможе скоротити тривалість судових розглядів: «Чим більше типових дрібних справ розглядатимуться у спрощених і наказних провадженнях, тим більше часу і ресурсів матимуть судді для розгляду складних справ».
Міжнародний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice» Берт Маан наголосив на важливості виконання дрібних грошових зобов’язань: «Багато чого ми купуємо онлайн, ми є абонентами мобільного зв’язку, ми сплачуємо за медичне та інші види страхування, орендну плату тощо. Подібні вимоги є відносно дрібними, але разом вони складають доволі значні суми. Безсумнівно, що ці кошти мають сплачуватися, інакше компанії не зможуть продовжувати існування. Тому задля економічного добробуту країни мають існувати механізми, які б дозволяли швидко та ефективно реалізовувати ці процедури».
У свою чергу, Семен Кравцов, національний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice», презентував проєкт звіту щодо особливостей розгляду «малозначних справ» у цивільному і господарському судочинстві у судах першої та апеляційної інстанцій в Україні, підготовлений під керівництвом Берта Маана.
Серед іншого експерт наголосив на важливості більш активного використання судового наказу: «Кредитори мають стартувати із судового наказу. У випадку його оскарження має бути дві додаткові опції залежно від суми спору: спрощена процедура, яка одразу трансформується у спір, та загальна процедура».
Важливість наказного провадження для бізнесу підтвердила старший радник з юридичних питань відділу судової роботи ПрАТ «Київстар» Анна Савченко: «Наказне провадження надає нам більше можливостей і дійсно спрощує процедури звернення до суду і строки, які мають неабияке значення при стягненні заборгованості».
Суддя Великої Палати Верховного Суду Олена Кібенко звернула увагу на необхідність діджиталізації судочинства: «Дуже важливо, щоб у нас запрацювали онлайн-суди без судових засідань. […] Особливо для господарської юрисдикції, де відносини переважно зафіксовані в документах. Тобто необхідності проводити судове засідання у нинішньому форматі немає, особливо з урахуванням можливостей діджиталізації і обмежень через пандемію».
Тема електронного суду в Україні активно розвивається. Старша радниця ЄБРР Вероніка Брадеуцану в рамках заходу представила концепцію пілотного проєкту з надання допомоги Україні у створенні онлайн-судів для позовів невеликої вартості.
Стосовно апеляційних оскаржень у дрібних справах, Роман Чумак, адвокат, координатор Харківської РРРП, зазначив: «Потрібно зробити звернення до апеляційного суду дорожчим. Тоді боржник не буде використовувати механізм апеляції для того, щоб заграватися з системою і не платити борги».
На завершення Оксана Цимбрівська, головна національна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice», наголосила, що Проєкт продовжить експертні дискусії на зазначену тему. А презентований проєкт звіту за наслідками консультацій з представниками Регіональних рад з питань реформи правосуддя та правничою спільнотою буде доопрацьований і фінальзований експертами Проєкту.
Довідка:
Регіональні ради з питань реформи правосуддя (РРРП) створені за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» і функціонують у Чернівецькій, Дніпропетровській, Харківській, Львівській, Одеській областях та Донбасі. На сьогодні члени Рад взяли активну участь у підготовці законопроєкту про медіацію, змін до Кодексу з питань банкрутства, пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань виконавчого провадження, впровадження електронного суду та обговорення концепції перехідного правосуддя.
РРРП діють як постійно діючі робочі групи, що сприяють втіленню реформ відповідно до принципу «знизу-вгору»: через донесення специфічних для регіону викликів і їхніх потенційних вирішень до рівня центральних органів влади.
