28 СІЧНЯ ВІДБУЛОСЯ ЗАСІДАННЯ МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇ РОБОЧОЇ ГРУПИ РЕГІОНАЛЬНИХ РАД ІЗ ПИТАНЬ РЕФОРМИ ПРАВОСУДДЯ (РРРП) НА ТЕМУ «ОПТИМІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ». СУДДІ, АДВОКАТИ, НАУКОВЦІ З РІЗНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА, РАЗОМ ІЗ НАЦІОНАЛЬНИМИ Й МІЖНАРОДНИМИ ЕКСПЕРТАМИ ПРОЄКТУ ЄС «ПРАВО-JUSTICE» ОКРЕСЛИЛИ ТА ОБГОВОРИЛИ НЕДОЛІКИ ЗАСТОСУВАННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ Й ЗАПРОПОНУВАЛИ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇХ УСУНЕННЯ.

«За наслідками чотирьох років застосування процесуальних кодексів зараз уже можна сміло дентифікувати, що працює, а що не працює на практиці. Наша мета — обговорити проблемні моменти практики застосування цивільного процесу, щоби виробити спільну позицію Міжрегіональної робочої групи РРРП щодо шляхів його оптимізації, вирішення недоліків, які існують, і подати законодавцю консолідовані пропозиції щодо можливих змін», — сказала Оксана Цимбрівська, головна національна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice», компонент «Політика та координація в секторі юстиції».

«Активне залучення правників-практиків з регіонів, представників РРРП дозволяє брати участь у формуванні змін до процесуальних кодексів, і, що важливо, робити це на основі об’єктивних даних», — додав Ерік Сванідзе, в. о. керівника Проєкту ЄС «Право-Justice».

У вступному виступі міжнародний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice» Ремко Ван Рі поділився останніми тенденціями щодо удосконалення цивільного процесу в європейських країнах.

«Модельні норми цивільного процесу, розроблені Європейським інститутом права, мають стати дороговказом правової реформи в різних державах-членах ЄС. В основі – передовий досвід, який ми визначаємо як діяльність, яка призводить до швидкого, якісного та незатратного провадження, що є доступним усім юридичним і фізичним особам і відбувається на підставі реальних обставин справи та належного права. Сподіваюся, ці норми будуть актуальними для України», — наголосив Ремко Ван Рі.

Серед наведених модельних норм, зокрема, були такі:

• Сторони, їхні адвокати та суд повинні співпрацювати, щоби сприяти справедливому, ефективному та швидкому вирішенню спору.
• Суд повинен сприяти мирному врегулюванню спору на будь-якій стадії провадження.
• Сторони та їхні адвокати повинні співпрацювати із судом для сприяння пропорційному процесу вирішення спорів.
• Сторони зобов’язані співпрацювати, щоб уникнути непотрібних спорів і витрат, сприяти якнайшвидшому розв’язанню свого спору за взаємної згоди та, якщо таке розв’язання спору неможливе, пропорційно організувати подальше провадження.
• Засідання з організації розгляду справи слід провести якомога раніше.
• Наразі норми перекладаються українською мовою й незабаром будуть доступні для ознайомлення.

Своєю чергою, Семен Кравцов, національний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice», розповів про перспективи спрощення цивільного процесу і зміни загального ставлення до ролі суду в процесі. Він також представив розроблену Проєктом інфографіку із загальними принципами, на яких мають ґрунтуватись зміни до всіх процесуальних кодексів. Зокрема, ці принципи стосуються загальних засад, розгляду справи, процесуальної поведінки учасників, диджиталізації та апеляції.

У наступній частині засідання члени РРРП представили й обговорили пропозиції щодо усунення процесуальних проблем, з якими вони стикаються в регіонах, починаючи із загальних положень ЦПК, розгляду справ у суді першої інстанції й закінчуючи переглядом судових рішень та їхнім виконанням. Кожен учасник мав можливість висловити свою позицію, а також почути думку міжнародного експерта Ремко Ван Рі.

Модерував дискусію Роман Чумак, координатор Харківської РРРП, адвокат, керуючий партнер юридичної компанії «Ares».

Серед іншого, представниками РРРП були виокремлені такі проблемні питання:

• Необхідність посилення ролі суду у цивільному процесі задля забезпечення ефективного судочинства. Необхідність визначення для суду принципової основи для своєї case management діяльності.
• Спрощення судових процедур при розгляді окремих категорій спорів.
• Удосконалення процедур медіації у цивільному процесі, запровадження обов’язкової досудової медіації.
• Необхідність розв’язання питання притягнення до відповідальності за неповагу до суду, зловживання процесуальними правами.
• Ризики заявлення необґрунтованих самовідводів суддів.
• Альтернативність застосування наказного і спрощеного позовного провадження, що затягує процес і перевантажує суддів.
• Неузгодженість строків розгляду заяви про видачу судового наказу.
• Неврегульованість наслідків подання до суду заяви із порушенням правил інстанційної юрисдикції.
• Занадто тривалий строк підготовчого провадження в загальному позовному провадженні.
• Зависокий розмір ціни позову для допуску до касаційного оскарження, що істотно впливає на доступність до суду касаційної інстанції.
• Занадто тривалі строки на подання касаційної скарги та розв’язання питання про відкриття касаційного провадження, та інші.

За наслідками обговорення буде сформована порівняльна таблиця (поточна редакція, пропоновані зміни й проблематика, яку вони вирішують) із консолідованими пропозиціями РРРП щодо оптимізації Цивільного процесуального кодексу. Пропозиції будуть подані на розгляд робочої групи з оптимізації процесуальних кодексів при Комітеті з питань правової політики, до складу якої входять троє представників РРРП.

Додаткова інформація

Регіональні ради з питань реформи правосуддя (РРРП) створені за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» і функціонують у Чернівецькій, Дніпропетровській, Харківській, Львівській, Одеській областях та Донбасі. На сьогодні члени Рад узяли активну участь у підготовці законопроєкту про медіацію, змін до Кодексу з питань банкрутства, пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань виконавчого провадження, впровадження електронного суду та обговорення концепції перехідного правосуддя.

РРРП діють як постійно діючі робочі групи, що сприяють втіленню реформ відповідно до принципу «знизу-вгору»: через донесення специфічних для регіону викликів і їхніх потенційних вирішень до рівня центральних органів влади.

Однією з форм діяльності РРРП є формат міжрегіональних робочих груп для аналізу поточного стану справ і розробки пропозицій щодо реформ у різних сферах правосуддя. За результатами попередньої діяльності міжрегіональних робочих груп були розроблені пропозиції до Стратегії сталого розвитку судової системи на 2021–2025 роки, звіт про медіацію в адміністративних справах та звіт про медіацію в цивільних і господарських справах. Останні представлені та схвалені Комісією з питань правової реформи при Офісі президента, Міністерством юстиції, Вищою радою правосуддя та іншими політиками центрального рівня.