9 ГРУДНЯ ПРОЄКТ ЄС «ПРАВО-JUSTICE» ПРОВІВ ПРЕССНІДАНОК «ЗАКОН ПРО МЕДІАЦІЮ УХВАЛЕНО: ЯК ЕФЕКТИВНО ЙОГО ІМПЛЕМЕНТУВАТИ?». ПІД ЧАС ЗАХОДУ ПРЕДСТАВНИКИ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, ВЕРХОВНОЇ РАДИ, МЕДІАТОРСЬКОЇ, АДВОКАТСЬКОЇ Й СУДДІВСЬКОЇ СПІЛЬНОТ, ЕКСПЕРТИ ПРОЄКТУ ЄС РАЗОМ ІЗ ЖУРНАЛІСТАМИ ПРАВОВИХ І ДІЛОВИХ МЕДІА ОБГОВОРИЛИ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ УХВАЛЕНОГО В ЛИСТОПАДІ ЗАКОНУ Й НЕОБХІДНІ КРОКИ ДЛЯ ЙОГО УСПІШНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ.
«Дякуємо всім, хто доклав значних інтелектуальних, політичних та інших зусиль для ухвалення Закону «Про медіацію». Проєкт, разом з іншими донорами, надавав технічну допомогу та виступав фасилітатором під час підготовки тексту законопроєкту. Ми й надалі підтримуватимемо впровадження і просування медіації, щоби люди знали про цей варіант вирішення спорів, ділитимемося найкращими практиками в цій сфері. Ми докладатимемо всіх зусиль, щоби цей інститут запрацював як ефективний спосіб вирішення спорів в Україні», — сказав Ерік Сванідзе, в. о. керівника Проєкту ЄС «Право-Justice».
Ключовою особливістю Закону є його рамковість. Він визначає основні поняття, принципи медіації, права та обов’язки сторін, вимоги до договорів тощо.
Відповідно до закону, медіація — це позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів. Водночас медіатор не шукає винних і не ухвалює рішень щодо справи. Він відповідає за дотримання процедури й допомагає сторонам знайти рішення, яке буде прийнятне для них обох.
«Медіація – це альтернативний спосіб розв’язувати питання й не доводити їх до конфлікту, за результатами якого в суді одна сторона завжди буде незадоволена його рішенням. Впровадження медіації в Україні – це про порозуміння і зниження градусу конфліктності в суспільстві. Головне, щоби люди почали брати відповідальність за своє життя, а медіатори їм у цьому допоможуть», — наголосив Андрій Костін, голова Комітету ВРУ з питань правової політики.
За словами Олександра Олійника, директора Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України, знайти медіатора можна в реєстрах у відкритому доступі в мережі Інтернет: «Це будуть люди, які або на момент прийняття Закону вже пройшли відповідну підготовку, або які будуть її проходити після. Підготовка складатиме не менше 90 годин навчання, з яких 45 годин це буде практична підготовка. Після цього людина отримає відповідний сертифікат та право на зайняття медіацією».
Медіація може застосовуватись у різноманітних спорах: від розірвання шлюбу та поділу майна до оскарження звільнення, спорів між бізнесом та державою. Щобільше, примирення за допомогою медіації можливе як до звернення до суду, так і під час судового провадження та навіть під час виконання рішення суду.
Серед основних переваг саме такого врегулювання спорів:
- економія часу і фінансових ресурсів;
- зняття емоційного напруження;
- можливість збереження стосунків;
- пошук рішення, орієнтованого на інтереси та потреби всіх сторін;
- висока ймовірність добровільного виконання домовленостей;
- уникнення стресу, пов’язаного із судовим розглядом справи.
Крім того, закон запроваджує стимул для досудового примирення — якщо сторони дійдуть згоди за допомогою медіації, 60% судового збору повертаються.
«Головне завдання всіх юридичних інституцій – побудова правової держави. Ми не маємо визначати, хто головніший. Потрібно разом концентруватися на цілі. Я впевнений, що незалежна судова влада, яка ефективно здійснює захист, буде лише сприяти тому, щоби цей ринок і цей закон запрацювали», – зазначив Костянтин Харакоз, суддя-спікер Господарського суду Донецької області, член Донбаської регіональної ради з питань реформи правосуддя.
Застосування медіації доцільно і в кримінальних справах для примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим). За словами Надії Стефанів, судді Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, для цього необхідно внести низку змін до Кримінального процесуального кодексу, зокрема: визначити медіатора як учасника провадження, доповнити умови, що пом’якшують покарання, бажанням і спробою сторін примиритися.
«Це має бути командна робота. Суд, медіатор, адвокат і прокурор мають працювати разом. Як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження, особливо в судах першої інстанції, щоби на цьому рівні ми могли максимально застосувати процедуру медіації та закрити провадження», — підкреслила Надія Стефанів.
Інститут медіації існує в Україні майже 30 років. Однак уперше законодавчо визначено статус медіатора.
«Закріплення на законодавчому рівні основних принципів медіації, вимог до медіатора, прав та обов’язків медіатора і сторін медіації, є важливим орієнтиром як для медіаторів, так і для споживачів цієї послуги. Водночас рамковість закону вимагає активності від медіаторської спільноти, яка має взяти на себе відповідальність за напрацювання політик, стандартів, акредитаційних процедур та інших орієнтирів у діяльності медіатора», — сказала Луїза Романадзе, адвокат, медіатор, к.ю.н., президент Української академії медіації, експертка Проєкту «Право-Justice».
За допомогою медіації вирішувати бізнес-спори швидше й дешевше. Вона дає змогу уникнути довготривалих і виснажливих судових процесів, зберегти партнерські відносини й конфіденційність.
«Медіація розширює можливості для конструктивного та швидкого вирішення конфліктів та відкриває нові перспективи для розвитку партнерських відносин у бізнесі. Також важливо розвінчати міф, що медіатори є конкурентами адвокатів. Насправді мова йде про нові можливості для колаборації між ними задля досягнення найкращого результату для сторін конфлікту», — зауважила Світлана Сергєєва, адвокат, медіатор, член правління Асоціації правників України, експертка Проєкту «Право-Justice».
З одного боку, рамковість закону запобігає надлишковому регулюванню інституту медіації і стимулює його розвиток. З іншого — у правників, бізнесу, державних органів і пересічних громадян можуть виникнути запитання: що означають певні положення і як реалізувати їх на практиці? Щоби на них відповісти, Проєкт ЄС «Право-Justice» спільно із законодавцем та представниками робочої групи Міністерства юстиції України, яка працювала над розробленням законопроєкту, підготує роз’яснювальний постатейний коментар до закону, написаний простою мовою й націлений на широку аудиторію.
«Важливо забезпечити злагоджену координацію усіх гравців, як-от медіаторської спільноти, адвокатів, суддів, представників державних органів, донорської спільноти, у процесі імплементації Закону «Про медіацію». Зважаючи на те, що закон є рамковим, було б цінно підготовити постатейний коментар, який би роз’яснював суть і логіку тієї чи іншої норми Закону та був корисним джерелом інформації для правників, державних службовців і пересічних громадян. І Проєкт ЄС «Право-Justice» готовий підтримати й координувати процес його створення», — розповіла Оксана Цимбрівська, головна національна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice», компонент «Політика та координація в секторі юстиції».
Також у межах Проєкту ЄС заплановане створення медіаційної IT-системи, яка допоможе учасникам спорів знайти медіатора, залишити відгук про якість його послуг, а самим медіаторам — ефективно опрацьовувати кейси.
Цей захід є продовженням обговорень застосування медіації в адміністративному, господарському й цивільному судочинстві, а також глибокого аналізу законодавчих і інституційних прогалин впровадження медіації в Україні в різних сферах права, проведених Проєктом «Право-Justice» у 2020–2021 роках. За результатами Проєкт підготував звіти щодо категорій справ у адміністративному, цивільному й господарському судочинствах, де доцільно застосовувати альтернативне вирішення спорів.
Дізнайтеся більше про ключові положення Закону «Про медіацію» з інфографіки, підготовленої за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах Проєкту ЄС «Право-Justice» у співпраці із ГС «Українська академія медіації».
Довідкова інформація:
Верховна Рада ухвалила Закон «Про медіацію» 16 листопада 2021 року — після майже 12-річної історії спроб законодавчо врегулювати медіацію.
Проєкт ЄС «Право-Justice» підтримує реформи у сфері юстиції в Україні. Серед партнерів Проєкту: Вища рада правосуддя, Міністерство юстиції, Вища кваліфікаційна комісія суддів, Верховний Суд, Рада суддів, Нотаріальна палата та інші установи сектору юстиції. Проєкт реалізує Expertise France за фінансування Європейського Союзу.
