11 ЧЕРВНЯ 2021 РОКУ ВІДБУЛОСЯ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ЕКСПЕРТНЕ ОБГОВОРЕННЯ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ СТАНДАРТІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ПРАВО» ДЛЯ БАКАЛАВРІВ І МАГІСТРІВ. ЗАХІД ОРГАНІЗОВАНО ПРОЄКТОМ ЄС «ПРАВО-JUSTICE» СПІЛЬНО З ПРОГРАМОЮ USAID «НОВЕ ПРАВОСУДДЯ» ЗА УЧАСТІ ПРЕДСТАВНИКІВ РЕГІОНАЛЬНИХ РАД З ПИТАНЬ РЕФОРМИ ПРАВОСУДДЯ (РРРП).
За наслідками обговорень та ідентифікованих проблем, експерти обох проєктів підготують Методичні рекомендації щодо впровадження стандартів вищої освіти за спеціальністю «Право» для бакалаврів і магістрів.
У вступному слові Андрій Бойко, голова підкомісії зі спеціальності «Право» Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України, національний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice», зазначив на необхідності постійного оновлення освітніх стандартів: «Щоб методичні рекомендації відповідали потребам, з якими стикаються заклади вищої освіти, ми хочемо почути від вас, які положення стандарту вимагають роз’яснень, деталізації. Стандарт має бути “живим документом”, який враховує особливості формування освітніх програм в закладах вищої освіти і, безсумнівно, він повинен змінюватися».
Марта Мочульська, заступник декана юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, координатор Львівської РРРП, розповіла про виклики, з якими стикаються правничі школи під час впровадження стандартів за бакалаврським та магістерським рівнями, а саме: формування змісту освітньої програми, забезпечення реальної вибірковості освітніх компонентів, формування культури внутрішнього забезпечення якості освіти, організація практики, відсутність суттєвої різниці між бакалаврським і магістерським рівнем освіти, а також неоднакове розуміння окремих компетентностей, які подекуди мають загальні формулювання.
«Важливо не просто формально підходити до запровадження освітніх стандартів, втілення їх у життя, а напрацьовувати належну культуру їх реалізації. І тут необхідні комунікаційні заходи і роз’яснення для закладів вищої освіти для того, щоб пояснити, чому їм вигідно сформувати систему внутрішнього забезпечення якості освіти», – сказала Марта Мочульська.
Андрій Бойко, серед іншого, наголосив на потребі формування у студентів практичних навичок і вмінь: «В основі освітньої програми має бути здатність випускника здійснювати професійну діяльність».
Зі свого боку, Оксана Меленко, доцент кафедри публічного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, акцентувала увагу на питаннях проходження практики магістрами, вступі до вищих навчальних закладів молодших фахових бакалаврів, реалізації стандарту в частині заочного навчання, а також внутрішнього забезпечення якості освіти.
Ірина Бутирська, доцент, асистент кафедри процесуального права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, керуючий партнер Адвокатського об‘єднання «Лекс Адванс» і координатор Чернівецької РРРП, підкреслила необхідність розвитку у студентів практичних і комунікативних навичок: «Адвокат повинен не лише гарно працювати, але й доносити до своїх клієнтів інформацію, вміти роз’яснити громадянам простою мовою складні юридичні конструкції і навіть продавати свої послуги, тому soft skills також мають важливе значення у діяльності майбутніх адвокатів».
Гінтарас Шведас, міжнародний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice», професор Вільнюського університету, колишній віцеміністр юстиції Литви, звернув увагу на важливості належної наукової підготовки магістрів: «Магістерський рівень – це перший науковий ступінь. Тому на цьому рівні ми також повинні думати про наукові навички, про здатність студента проводити наукові дослідження».
Також учасники обговорили питання кадрового і матеріального забезпечення правничих шкіл.
На завершення Андрій Бойко запевнив учасників, що при підготовці методичних рекомендацій будуть висвітлені найскладніші положення, що не відображені в стандартах або є недостатньо чіткими. Планується, що до вересня вони будуть завершені й надіслані закладам вищої освіти.
Довідка:
Регіональні ради з питань реформи правосуддя (РРРП) створені за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» і функціонують у Чернівецькій, Дніпропетровській, Харківській, Львівській, Одеській областях та Донбасі. На сьогодні члени Рад взяли активну участь у підготовці законопроєкту про медіацію, змін до Кодексу з питань банкрутства, пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань виконавчого провадження, впровадження електронного суду та обговорення концепції перехідного правосуддя.
РРРП діють як постійно діючі робочі групи, що сприяють втіленню реформ відповідно до принципу «знизу-вгору»: через донесення специфічних для регіону викликів і їхніх потенційних вирішень до рівня центральних органів влади.
