9 КВІТНЯ ЗА ПІДТРИМКИ ПРОЄКТУ ЄС «ПРАВО-JUSTICE» ТА ЗА УЧАСТІ ПРЕДСТАВНИКІВ РЕГІОНАЛЬНИХ РАД З ПИТАНЬ РЕФОРМИ ПРАВОСУДДЯ (РРРП) ВІДБУЛОСЯ ОНЛАЙН-ОБГОВОРЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ПРИТЯГНЕННЯ ПРИВАТНИХ ВИКОНАВЦІВ ДО ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

Під час заходу експерти Проєкту ЄС «Право-Justice», дисциплінарний уповноважений АПВУ Олена Овчаренко та член Дисциплінарної комісії (ДК) від АПВУ Олексій Соломко, презентували звіт «Аналіз практики притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності».

Головний висновок звіту – дисциплінарна практика щодо приватних виконавців має ряд недоліків. Зокрема:

• діяльність ДК має непостійний характер;
• відсутні гарантії незалежності членів комісії та гласність роботи ДК;
• виникають питання щодо вмотивованості прийнятих рішень Комісії та співвідношення міри покарання вчиненому дисциплінарному проступку;
• наявний конфлікт інтересів в роботі Комісії;
• підміна регулятором відомчого контролю судовим;
• зловживання боржниками своїм правом на оскарження дії/бездіяльності приватного виконавця та відсутність належного об’єктивного «фільтру» при розгляді таких скарг;
• подання на ДК, сформовані за результатами позапланової перевірки Мін’юсту, які виходять за предмет скарги, за якою було проведено таку перевірку.

Як наслідок, 75% позовів приватних виконавців щодо скасування рішень Дисциплінарної комісії приватних виконавців задовольняють суди.

«Ми вже маємо три рішення Верховного суду щодо скасування рішення ДК про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, 12-13 позитивних рішень Апеляційних судів та більше 20 рішень судів першої інстанції на користь приватних виконавців», – повідомила Олена Овчаренко.

Представник Львівської РРРП, приватний виконавець Зорян Маковецький, член АПВУ, член Дисциплінарної комісії приватних виконавців, висловив свою позицію щодо впливу рішень судів в розгляді скарг ДК.

«Якщо рішення суду стосовно даної скарги ухвалюється на користь приватного виконавця, то апріорі має бути подання відхилене, тому що суд не вбачає жодних порушень. У випадку, якщо рішення суду визнає дії виконавця певним чином неправомірними, це не може слугувати підставою для обов’язкового притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Це питання має розглядатися членами ДК колегіально з врахуванням вини, завданої шкоди, порушених норм закону тощо», – підкреслив Зорян Маковецький.

Член АПВУ Андрій Авторгов розповів про основні новели щодо дисциплінарної відповідальності приватних виконавців, які закладені у законопроєкт №3726 (більш детальніше тут).

В свою чергу, Георгій Парфьонов, член Одеської РРРП і голова Ради приватних виконавців Одеської області, наголосив на важливості передбачити у законодавстві право приватних виконавців, чия діяльність зупинена, допрацьовувати відкриті провадження.

«При зупиненні діяльності виконавця наступають негативні наслідки не лише для виконавця, а також для сторін виконавчого провадження та інших осіб. Наприклад, боржники, які сплатили борги, не можуть отримати зняття арешту, а особи, які придбали майно на електронних торгах, не можуть отримати акт про реалізацію цього майна. Тому я би пропонував замінити такий вид покарання, як припинення діяльності взагалі, на заборону на відкриття нових виконавчих проваджень, щоб виконавець міг здійснювати діяльність по зняттю арештів, видачі актів тощо», – наголосив Георгій Парфьонов.

Голова АПВУ Віталій Чепурний розповів про стратегічне бачення, яким має бути контроль РПВУ за діяльністю приватних виконавців як показник здатності спільноти до саморегулювання.

«На мій погляд, ефективний контроль має полягати у таких речах. По-перше, затвердження досконалого Кодексу професійної етики та чіткий і зрозумілий механізм контролю за його дотриманням. По-друге, напрацювання чіткого і зрозумілого механізму контролю за виконанням рішень Ради приватних виконавців України, зокрема приміром виконання рішень про призначення тимчасового приватного виконавця замість виконавця, діяльність якого припинена. По-третє, наявність чіткого та зрозумілого порядку контролю за сплатою членських внесків та за своєчасним і правильним укладенням договорів страхування своєї цивільно-правової відповідальності», – заявив Віталій Чепурний.

Присутній на зум-зустрічі заступник міністра юстиції Андрій Гайченко зауважив, що Міністерство юстиції України не зловживає своїм правом і безпідставно не притягає приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності. За його словами, жодного разу не запрошувались на засідання ДК 204 приватних виконавців. А от постійними «відвідувачами» ДК є 5-10 приватних виконавців, на виконанні у яких є 37-39% виконавчих документів з усього масиву існуючих виконавчих проваджень в країні.

«Робота Дисциплінарної комісії – це наслідок, первопричина – як ці 10 виконавців можуть виконувати 37-39% від всього масиву виконавчих проваджень? Левова частка скарг надходить саме на цих виконавців», – сказав Андрій Гайченко.

Довідка:

Регіональні ради з питань реформи правосуддя (РРРП) створені за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» і функціонують у Чернівецькій, Дніпропетровській, Харківській, Львівській, Одеській областях та Донбасі. На сьогодні члени Рад взяли активну участь у підготовці законопроєкту про медіацію, змін до Кодексу з питань банкрутства, пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань виконавчого провадження, впровадження електронного суду та обговорення концепції перехідного правосуддя.

РРРП діють як постійно діючі робочі групи, що сприяють втіленню реформ відповідно до принципу «знизу-вгору»: через донесення специфічних для регіону викликів і їхніх потенційних вирішень до рівня центральних органів влади.