СЕРЙОЗНІ ЮРИДИЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИНИКАЮТЬ В УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМЦІВ ЧАСТІШЕ, НІЖ ФІНАНСОВІ. І ІНОДІ МОЖУТЬ ПРИЗВЕСТИ І ДО ЗАКРИТТЯ ПІДПРИЄМСТВА. ЗВІСНО, ПАНДЕМІЯ ДОДАЛА СКЛАДНОЩІВ: 43% ПІДПРИЄМЦІВ НАПРИКІНЦІ 2020 РОКУ ОЦІНЮВАЛИ РІВЕНЬ РИЗИКУ СВОГО БАНКРУТСТВА ЯК ВИСОКИЙ. ЦЕ ДАНІ ОПИТУВАННЯ ПРОЄКТУ ЄС «ПРАВО-JUSTICE». МІЖ ТИМ МАЛІ ТА СЕРЕДНІ ПІДПРИЄМСТВА СТАНОВЛЯТЬ БІЛЬШЕ 90% ВІД ВСІХ, ЩО Є В УКРАЇНІ, ТА СУТТЄВО ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ. ЯКІ ДІЇ УРЯДУ ТА ПАРЛАМЕНТУ ПОТРІБНІ, ЩОБ ТАКИЙ БІЗНЕС РОЗВИВАВСЯ ЗА КРАЩИМИ ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ЗРАЗКАМИ?
Кількість підприємств малого та середнього бізнесу в Україні перевищує 1,5 мільйони, а зайняті на них понад 60% працездатного населення. Тому держава просто не може ігнорувати цю частину приватного сектору: тож парламентарі та міністри мають приділяти особливу увагу проблемам малих та середніх підприємств, коментує керівник Проєкту ЄС «Право-Justice» Довідас Віткаускас.
«Дуже важливо відзначити їх роль і зрозуміти, що без малого та середнього бізнесу дійсно важко очікувати поступового соціально-економічного розвитку держави» – заявив Довідас Віткаускас.
Наслідки ж виникнення правових проблем можуть бути фатальними, коментує координатор Чернівецької Регіональної ради з питань реформи правосуддя та адвокат Ірина Бутирська. Від рейдерського захоплення землі чи врожаю чи припинення оренди приміщення до позбавлення ліцензії і закриття підприємства. Адже у дрібних бізнесменів часто немає грошової “подушки безпеки”, тому протриматися довго у турбулентності вони не мають змоги.
«Правові проблеми можуть блокувати діяльність малого та середнього бізнесу, а також, як правило, неминуче тягнуть за собою негативні наслідки економічного характеру, як-то затрати на адвоката чи затрати на сплату певних штрафів,» – каже Ірина Бутирська.
Передусім за результатами опитування підприємці відзначають три головні правові проблеми, з якими вони стикаються. Перша й найбільша – спори з клієнтами та бізнес-партнерами. У них беруть участь більше третини бізнесменів. Проблеми з державою – в основному ліцензування та оподаткування – виникають у 16-18%. Ще одна група проблем – рейдерство та шахрайство чи проблеми з землею. Вони виникали у 22% опитаних. При цьому остання група проблем є специфічною саме для українського підприємництва: у країнах Західної Європи їх майже немає, розповідає керівник Проєкту ЄС «Право-Justice» Довідас Віткаускас. Причина – недосконалість українського законодавства.
«Якщо ми говоримо про рейдерство чи шахрайство – цієї проблеми у країнах Західної Європи не існує або вона мінімальна, – підкреслює Довідас Віткаускас. – Причина – недостатня безпека даних в Україні як щодо технічних умов, так і правових презумпцій. І досі Україна функціонує на основі документів. Ви приходите до інституції з документом, а вже на його основі створюється презумпція: і вона може бути неправомірною. У скандинавських та балтійських країнах правові презумпції створюють не документи, а дані у електронних реєстрах. Тому людина, яка приходить з паперовим документом не схилить цим державні органи на свою користь, і це дуже важливо у захисті майнових прав, прав на власність, прав на бізнес».
Довідас Віткаускас наголошує – найкращі за рейтингом Doing business європейські країни давно впровадили електронний уряд. Українській же владі мало лише проголосити «Державу у смартфоні», потрібні поступові кроки для реалізації цієї концепції. Для цього насамперед Верховна Рада має ухвалити закон про реєстри, який вже два роки як зареєстрований, наголошує керівник Проєкту ЄС «Право-Justice».
«Щоб була «Держава у смартфоні» потрібно, щоб роль держави була більше переорієнтована на споживачів – на людей і, звичайно, на бізнес як ключового споживача державних послуг, розповідає Довідас Віткаускас. – Позитивні кроки уряд робить: але все ще є окремі структурні помилки. Наприклад, реєстри мають бути впорядковані щодо того, хто які дані збирає. Має бути забезпечена безпека та належний захист електронних даних. Наразі реєстри розкидані по різних міністерствах: сьогодні в Україні реєстрів є більше ста. І кожне міністерство керує ними як хоче, без координації. Це дуже ускладнює гарантії якості і безпеки даних, які збирають».
Бізнес в Україні і досі страждає від відсутності рівних умов для всіх, підкреслює Довідас Віткаускас. Часто сама держава не сплачує приватному сектору борги: як органи влади, так і державні підприємства.
«В Україні приватний сектор щодня дискримінується на користь державного бізнесу, який не сплачує боргів, не проводить процедуру банкрутства, приховує фінансові проблеми від суспільства, – коментує керівник Проєкту ЄС «Право-Justice». – Та і взагалі кількість державних підприємств в Україні зависока: якщо в європейських країнах їх не більше 100, в Україні – 3500».
За підтримки міжнародних партнерів Україна вже посунулася у русі до правової держави з гарними умовами для бізнесу, підкреслює Довідас Віткаускас. Зокрема, ухвалений Кодекс з процедур банкрутства, який дозволяє провести цю процедуру прозоро і чесно. До того ж, знято мораторій на стягування боргів з державних підприємств: і хоча документ стосується поки що суми до ста тисяч гривень, це вже прогрес, зазначають експерти. Також кілька років тому в Україні почали діяльність приватні виконавці судових рішень, які в п’ятеро ефективніші від державних виконавців.
Міжнародні та вітчизняні правники впевнені, що малий та середній бізнес має бути підзвітним, але вільним. У цих умовах для вирішення найбільшої категорії спорів – з клієнтами та діловими партнерами – ефективне введення механізму медіації, тобто досудового владнання спорів. Профільний законопроєкт вже прийнятий в українському парламенті у першому читанні.
“Спори між діловими партнерами вирішуються спочатку шляхом переговорів і це дуже добре, а якщо вже переговори ні до чого не призвели, тоді у господарському суді. І хоча господарські суди намагаються вирішити питання якнайшвидше, все одно процес займає мінімум три місяці. Гарним шляхом вирішення спорів з партнерами могло б стати запровадження інституту медіації: досудового вирішення спорів за допомогою медіатора. І зараз якраз і планується введення такого механізму”, говорить Ірина Бутирська.
Взагалі ж для саморегуляції бізнесу важливий діалог між підприємцями і правничим суспільством, підкреслює керівник Проєкту ЄС «Право-Justice» Довідас Віткаускас.
І закликає бізнесменів бути не лише отримувачами державних послуг, а й активними учасниками законотворення та реформ, вносити свої пропозиції. Від держави ж для ефективної саморегуляції бізнесу потрібна активна правопросвітницька робота, наголошує координатор Чернівецької Регіональної ради з питань реформи правосуддя Ірина Бутирська. Наприклад, правники та держслужбовці можуть готувати відеоексплейнери, де роз’яснюватимуть зміни у законах та алгоритми дій. Адже більшість правових проблем підприємці вирішують самотужки: штатного юриста згідно з вищезгаданим опитуванням мають лише 6% малого та середнього бізнесу.
Для вдалої взаємодії держави та бізнесу необхідні зусилля обох сторін, підкреслюють експерти Проєкту ЄС «Право-Justice». Особливо ж важливими кроками для покращення бізнес-клімату в Україні вважають подальшу дерегуляцію підприємництва у сполученні з підзвітністю бізнесу, а також усвідомлення державними органами, що вони мають допомагати громадянам і робити підприємницьку діяльність простішою і прозорішою, а не лише контролювати і карати.
