18 ЧЕРВНЯ ВІДБУЛОСЯ ЕКСПЕРТНЕ ОБГОВОРЕННЯ «ВАЛЮТНІ ПОЗИЧАЛЬНИКИ. НОВІ ПРАВИЛА» ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ РЕГІОНАЛЬНИХ РАД З ПИТАНЬ РЕФОРМИ ПРАВОСУДДЯ (РРРП). НАЦІОНАЛЬНІ ЕКСПЕРТИ ПРОЄКТУ ЄС «ПРАВО-JUSTICE», СУДДІ, АДВОКАТИ, АРБІТРАЖНІ КЕРУЮЧІ, ПРИВАТНІ ВИКОНАВЦІ ТА ІНШІ УЧАСНИКИ ОБГОВОРИЛИ НЕЩОДАВНІ ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ, А ТАКОЖ ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЦЕДУРИ БАНКРУТСТВА ЗА НОВИМИ ПРАВИЛАМИ.

У вступному слові Олександр Бондарчук, в.о. голови Національної асоціації арбітражних керуючих, окреслив основні проблеми застосування процедури банкрутства фізичних осіб: «Аналіз процедур банкрутства фізосіб на сьогоднішній день свідчить про невисокі показники кількості проваджень і причин тому декілька. У першу чергу, це законодавча складність і зарегульованість входу в процедуру. Ця проблема вирішується зусиллями робочої групи при Міністерстві юстиції. Друга проблема економічна – поки що це занадто дорога процедура для масового боржника, що може вирішити внесенням змін до законодавства або залученням офісів безоплатної правової допомоги Мін’юсту. […] По-третє, саме слово “банкрутство” лякає масового боржника, тому необхідно поширювати інформацію про можливість скористатися процедурою банкрутства».

Керівник Проєкту ЄС «Право-Justice» Довідас Віткаускас зауважив на соціальному значенні цієї проблеми: «Потрібно цю проблему розглядати як соціальну. На прикладі кращих європейських практик ми бачимо, що тут взаємодіють не тільки Мін’юст і система правової допомоги, а й Мінсоцполітики. Тому нам важливо орієнтувати Мінсоцполітики, що у них може з’явитися певне зобов’язання для того, щоб більш комплексно вирішувати ці завдання».

Першу сесію «Реструктуризація боргів валютних позичальників: нові правила і процедури» відкрив Георгій Григорян, адвокат, національний експерт Проекту ЄС «Право-Justice». Він детально зупинився на складнощах при складанні проєкту плану реструктуризації на пільгових умовах, таких як:

• визначення точної суми боргу для правильного розрахунку плану реструктуризації;
• визначення ринкової вартості майна через оцінювача, який надається кредитором;
• відсутність арбітражного керуючого, який перевіряє достовірність наданої боржником інформації.

«Зробивши правильний і якісний розрахунок, валютний позичальник може розраховувати на хороші фінансові умови реструктуризації. Більш того, у разі недостатності доходів для реструктуризації боргу за визначеним пільговими умовами графіком, може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації, не менше половини мінімальної заробітної плати», – зазначив Георгій Григорян.

Олена Фонова, к.ю.н., суддя Господарського суду Луганської області, координатор Донбаської РРРП, звернула увагу на процесуальні проблеми, пов’язані зі скороченням строку для затвердження плану реструктуризації до 15 днів: «Плюсами нової процедури для валютних позичальників є її безкоштовність, оперативність, пільговість. Разом з тим, на даний час ця процедура фактично нездійсненна. […] Втрутившись у процес розгляду і намагаючись зробити його швидшим, законодавець не врахував всіх моментів, які залишилися від старої процедури, зокрема, необхідність подання оцінки ринкової вартості майна оцінювачем, призначеним кредитором, але які вже неможливо зробити в рамках нової з огляду на її оперативність».

У межах другої сесії «Процесуальні аспекти провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб» Сергій Донков, член Ради арбітражних керуючих України, розповів про необхідні вдосконалення процедури банкрутства фізосіб, закладені в урядовому законопроєкті №4409: «Популяризація процедури банкрутства фізичних осіб першочергово полягає у спрощенні відкриття справи про банкрутство, зменшенні обсягів документів, які готуються для відкриття такої справи, а також спрощенні процедури призначення арбітражного керуючого, щоб вона була прогнозованою для боржника-фізособи».

У свою чергу, Ірина Бутирська, адвокат, к.ю.н., координатор Чернівецької РРРП, зупинилася на найбільш дискусійних питаннях щодо підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Відповідні норми, що регулюють підстави для закриття такого провадження, виписані в Кодексі з процедур банкрутства часто незрозуміло і колізійно, вони породжують неоднакову практику застосування: «Підстави, що регламентують випадки закриття провадження у справі про банкрутство загалом і неплатоспроможність зокрема, потребують якнайшвидшого законодавчого удосконалення, щоб набагато більш прозоріше і однозначніше регулювати такі випадки».

Третя сесія заходу стосувалася податкових наслідків за проведеною процедурою реструктуризацією боргу.

Сергій Волторніст, адвокат, арбітражний керуючий, ознайомив учасників обговорення зі змінами в ст. 165 Податкового кодексу України від 13 квітня 2021 року, за якими суми, на які зменшено (прощено) борг валютних позичальників шляхом проведення реструктуризації зобов’язань за кредитним договором, не входять до оподатковуваного доходу.

Адвокат Сергій Литвиненко додав, що зазначена норма стосується іпотечних кредитів і не охоплює всіх випадків прощення зобов’язань перед кредитором: «Певні норми Податкового кодексу свідчать про те, що прощений борг фізичної особи може бути підставою для нарахування податкових зобов’язань. Однак оподаткування списаних боргів суперечить завданню інституту банкрутства фізичної особи. Норми, покладені в основу Кодексу з процедур банкрутства, спрямовані на очищення боржника від боргів, а не накопичення нових».

У межах четвертої сесії щодо правових підстав скасування мораторію, Олександр Сівокозов, заступник голови Ради приватних виконавців України, член Дніпропетровської РРРП, навів підстави, за яких можлива реалізація єдиного житла валютних позичальників. Серед іншого, це стосується житлової нерухомості, яка фактично використовується для комерційної діяльності або здається в оренду: «Фактично боржник, маючи непогашену заборгованість, отримує дохід з майна, яке захищене законом».

«Потрібно користуватися процедурою банкрутства, популяризувати і пропонувати цю процедуру. Адже свіжий фінансовий старт є важливим кроком для будь-якого громадянина, який опинився в безвихідній ситуації», – підкреслив Роман Чумак, координатор Харківської РРРП, адвокат, керуючий партнер юридичної компанії «Ares», на завершення обговорення.

Довідка:

Регіональні ради з питань реформи правосуддя (РРРП) створені за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» і функціонують у Чернівецькій, Дніпропетровській, Харківській, Львівській, Одеській областях та Донбасі. На сьогодні члени Рад взяли активну участь у підготовці законопроєкту про медіацію, змін до Кодексу з питань банкрутства, пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань виконавчого провадження, впровадження електронного суду та обговорення концепції перехідного правосуддя.

РРРП діють як постійно діючі робочі групи, що сприяють втіленню реформ відповідно до принципу «знизу-вгору»: через донесення специфічних для регіону викликів і їхніх потенційних вирішень до рівня центральних органів влади.