Судову практику в спорах, пов’язаних із мобілізацією та проходженням військової служби, — розглядали під час онлайн-заходу «90 хвилин про право», організованому Чернівецькою РРРП за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice».

Модератор заходу – Ірина Бутирська, кандидат юридичних наук, адвокат, керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Lex Advance», координатор Чернівецької РРРП

Гості:

• Андрій Рищенко, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду, координатор Дніпропетровської РРРП
• Володимир Горбалінський, кандидат юридичних наук, заступник голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду

Коротко про питання, які підіймалися під час заходу:

З якими процесуальними питаннями стикаються суди під час розгляду спорів, повʼязаних із мобілізацією та проходженням військової служби?

Найбільша проблема при розгляді таких справ – це належна комунікація з учасниками справи. По-перше, неповна або взагалі відсутність контактної інформації роблять майже неможливим вчасне повідомлення військові частини про надходження позову та витребування доказів. Це призводить до збільшення строків на розгляд таких справ.

Другим важливим аспектом є те, що згадані складності зумовлюють важливість належної підготовки позову та якісного збору та підготовки доказів. Направлення запитів, збирання письмових доказів, оформлення належним чином позовних заяв і інших документів потребує багато зусиль і часу. Тому сторонам спору, особливо позивачам, варто користуватися послугами адвокатів.

Як визначити належні підстави для надання відстрочки від призову під час мобілізації?

Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка, але не передбачає документів, які доводять, наприклад, факт самостійного виховання батьком дитини до 18 років або постійного догляду за іншою особою тощо.

У таких випадках експерти радять орієнтуватися на наявні роз’яснення, зокрема, Державної прикордонної служби України щодо Правил перетинання державного кордону громадянами України. Ці роз’яснення, авжеж, не тлумачать норми ст. 23, але на теперішній час можуть слугувати приблизним орієнтиром щодо необхідних підтверджувальних документів. Відповідну інформацію також можна знайти в чисельній судовій практиці, пов’язаній зі згаданими питаннями.

Чи допускаються засоби забезпечення позову при оскарженні рішення про мобілізацію?

Кодекс адміністративного судочинства України не допускає зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойових обставинах. Втім, в деяких випадках, суди забороняли вчиняти певні дії щодо переміщення особи для проходження військової служби до іншого місця. У будь-якому випадку, для вжиття судами засобів забезпечення позову необхідно довести наявність беззаперечної загрози, яка перешкоджатиме виконанню рішення суду надалі.

Чи можуть суди зобов’язати Державну прикордонну службу надавати дозвіл на перетин кордону військовозобов’язаними?

Питання щодо меж втручання в повноваження суб’єкта владних повноважень залишається дискусійним. Превалює позиція, що за єдиного порядку дій суб’єкта владних повноважень суд може зобов’язати його ухвалити певне рішення. Водночас є інша практика, коли суди лише зобов’язують розглянути питання, а не визначають певний порядок дій. Водночас необхідно пам’ятати, що при кожному перетині кордону уповноважена особа Державної прикордонної служби України зобов’язана перевірити документи особи, і прийняти рішення про дозвіл або заборону його перетину.

Як можна оскаржити відмову у звільненні з військової служби осіб, які мали підстави для відстрочки?

Якщо ми кажемо про належний спосіб захисту прав осіб, які були зараховані до особового складу, то відповідно до наявної на цей час судової практики, позовні вимоги повинні формулюватися у формі визнання бездіяльності/протиправними дій щодо результатів розгляду рапорту та вимогою про виключення з особового складу. Вичерпний перелік підстав, які дають можливість звільнитися з військової служби під час воєнного стану надає ст. 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Яка середня тривалість спорів, пов’язаних із мобілізацією і проходженням військової служби?

За наявності необхідних для розгляду документів і можливості вчасно повідомити сторони, суд розглядає такі справи протягом місяця-двох.

Щоб дізнатися більше, дивіться повний запис онлайн-заходу.

Довідка:

Регіональні ради з питань реформи правосуддя (РРРП) створені за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» і функціонують у Чернівецькій, Дніпропетровській, Харківській, Львівській, Одеській областях та Донбасі. На сьогодні члени Рад узяли активну участь у підготовці законопроєкту про медіацію, змін до Кодексу з питань банкрутства, пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань виконавчого провадження, впровадження електронного суду та обговорення концепції перехідного правосуддя.

РРРП діють як постійні робочі групи, що сприяють втіленню реформ відповідно до принципу «знизу-вгору»: через донесення специфічних для регіону викликів і їхніх потенційних вирішень до рівня центральних органів влади.